Зважаючи на своє географічне розташування Афон, починаючи з ранньохристиянської епохи, був місцем тяжіння для багатьох ченців, що прибувають сюди з усіх кінців великої імперії.
Наприкінці III століття з'явилася тенденція віддалення від організованих спільнот у пустельні райони, яка згодом закріпилася та започаткувала розвиток чернечого життя. Єдина цінність існування — це душа, а весь світ з його благами у відсутності жодного значення через те, що будь-які цінності знецінюються, якщо втратити безцінну душу.
Афон, що є сусідами з такими важливими християнськими центрами, як Салоніки, Філіппи, Амфіполіс і Аполлонія, повинен прийняти християнську віру досить рано; його жителі, здебільшого, мали бути християнами вже IV столітті. Вершини і схили Афона якнайкраще підходили для аскетів. Відсутність згадки монашества на Афоні у період можна пояснити його особливим характером усамітнення і скромності.
Період духовного життя Греції з 400 по 800 роки залишається мало освяченим у письмових джерелах. Бажаючого стати гідним того, щоб постати перед Богом, чекала жорстока боротьба із спокусами зовнішнього світу. Як сповістив Христос, під час цієї боротьби необхідний особливий контроль над своїми бажаннями та засобами їх досягнень. Той, хто бажає пройти Його шляхом, повинен зректися самого себе, підняти Його хрест і піти за Ним, щоб знайти небесне багатство. Саме ці принципи високої етики та моралі лягли в основу життя перших християн, які захотіли перебувати в особливому аскетизмі та суворості, що зреклися благ земної цивілізації і зосередилися на пості та молитві.
Згідно з письмовими джерелами, вже починаючи з 843 року на Афон присутні групи аскетів. У 883 році було видано спеціальний указ імператора Василя I, який регулює внутрішній устрій півострова. Початком організованої чернечої держави вважається X століття, т.к. саме в цей період тут мешкав святий Афанасій Афонський. Літопис Афона - це багатовікова історія, спадщина якої дбайливо зберігається в архівах монастирів. Сьогодні на Святій Горі Афон існують і діють 20 монастирів : 17 і з них – грецькі, монастир Хіландар – сербський, монастир Зограф – болгарський та монастир Святого Пантелеймона – російський. Ієрархія монастирів, відповідно до якої вони представлені, у тому числі і на нашому сайті, була затверджена у XVIII столітті.
Монастирі Афона є архітектурними комплексами, що нагадують оборонні споруди, оточені неприступною стіною, в центрі яких завжди підноситься головний храм або католикон.
