22:39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.
22:40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
22:41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
22:42 благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...
22:45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...
22:46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
22:47 І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!
22:48 Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?
22:49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?
22:50 І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.
22:51 Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.
22:52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...
22:53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...
22:54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.
22:55 Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
22:56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!
22:57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!
22:58 Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...
22:59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
22:60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
22:61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.
22:62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
22:63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.
22:64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?
22:65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...
22:66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,
22:67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.
22:68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.
22:69 Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!
22:70 Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...
22:71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!
23:1 І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.