Пресвітер
Священномученик Аркадій Лобцов народився 1895 року в місті Переславлі в родині псаломщика. Закінчивши духовне училище, він ще з юних років розпочав церковне служіння, однак 1919 року його мобілізували до Червоної армії. На польському фронті його полк потрапив у оточення, і майбутній пастир опинився в німецькому полоні. Після повернення до Росії в 1921 році він знову став псаломщиком, а вже через рік прийняв сан священика і почав служити в сільському храмі Володимирської губернії.
У 1929 році отця Аркадія перевели до Московської області, до храму на честь Грузинської ікони Божої Матері в селі Якшино. Там він смиренно й стійко виконував своє пастирське служіння, незважаючи на зростаючий тиск з боку радянської влади. Наприкінці 1937 року під час масових сталінських репресій органи НКВС почали збирати проти нього сфабриковані докази. У листопаді того ж року священика заарештували за неправдивим доносом і ув’язнили в Серпуховській в’язниці.
Незважаючи на допити, отець Аркадій не визнав своєї провини у контрреволюційній діяльності й нікого не зрадив. 11 лютого 1938 року «трійка» НКВС засудила пресвітера до найвищої міри покарання. Кілька днів по тому, 17 лютого 1938 року, священик Аркадій Лобцов був розстріляний на Бутовському полігоні й похований у безіменній спільній могилі. Церква прославила його в лику новомучеників.
