Перебуваючи на Святій Горі Афон, ченці привозять із собою культуру, традиції та смакові вподобання своєї батьківщини. У результаті утворюється дивовижна мозаїка, що складається з елементів, які, здавалося б, чужі Греції, але так вдало вписалися в місцеву кухню.
Рецепти афонських ченців передбачають використання особливо улюблених спецій і прянощів — наприклад, червоного та чорного перцю. У святогірській кухні ця спеція посідає особливе місце: перець широко використовується для надання страві особливого аромату, кольору та терпкості.
Друге місце за частотою використання посідає зіра, або кумін — спеція, що прийшла на Афон із країн Сходу та Малої Азії. Кумін додають до всіляких овочевих страв і до бобових. Кухарі Афону можуть кинути дрібку зіри навіть у рибний суп.
Не варто забувати, що рецепти Святої Гори Афон — це, перш за все, страви, розраховані на велику кількість людей. У монастирях це зазвичай 50-100 осіб, але буває, що цифра збільшується і до 1000 — наприклад, коли йдеться про престольне свято обителі. Тут стає особливо важливим задовольнити смаки кожного гостя. Цікаво, що послух на кухні вважається одним із найважчих у монастирі.
.jpg)
Згідно зі статутом, харчування в гуртожильних монастирях виключає м'ясо та продукти тваринного походження. Рибу тут їдять у свята та на Великдень. Відомий шеф-кухар Святої Гори Афон, чернець Єпіфаній, зазначав, що це зумовлює різноманіття афонських рецептів: волею-неволею доводиться винаходити безліч способів приготування одного й того самого продукту — наприклад, восьминога або овочів.
Протягом багатьох днів у році ченці також не вживають масла. Це означає, що потрібно придумати спосіб зробити їжу не тільки корисною, але й смачною. Головні помічники ченців на кухні — це петрушка, м'ята, червоний перець, кориця та кумін.
Користь святогірської дієти
Монастирське харчування на Афоні — це не лише середземноморська дієта; безперечно, йдеться про щось набагато більше. Завдяки великій кількості овочів і фруктів традиційна для Святої Гори дієта Великого посту багата на вітаміни А, С, Е, фолієву кислоту, антиоксиданти та інші корисні речовини. Що стосується тваринних жирів — їх вживання така дієта майже не передбачає. Бобові та крупи відіграють роль пісного м'яса.
Святогірська дієта:
- Сприяє зниженню рівня холестерину;
- Допомагає стабілізувати рівень цукру в крові та артеріальний тиск;
- Зміцнює кісткову тканину та сприяє профілактиці остеопорозу;
- Знижує ризик розвитку низки хронічних захворювань;
- Допомагає уповільнити процеси старіння;
- Покращує роботу печінки;
- Сприяє довголіттю: багато святогірських ченців помирають у віці 85–95 років, а відомі й випадки, коли вони проживали понад 100 років;
- Допомагає зберігати хорошу фізичну форму;
- Благотворно впливає на душевну рівновагу та психологічний стан.
