Народився в Аргируполі Понтійському в 1901 році в благочестивій родині. На Святому Хрещенні отримав ім'я Афанасій. Рано втратив батьків, виховувався бабусею, яка перед смертю благословила його і подарувала йому ікону Панагії. Афанасій покинув рідні краї і подорожував Кавказом, де зустрів тука, який став його покровителем. Незабаром йому було відкрито, що він стане монахом. За Божим промислом потрапив до Тбілісі, де став послушником у монастирі, присвяченому Животворному джерелу. 20 червня 1919 року був пострижений у монахи з ім'ям Симеон. Під час постриження чудесним чином задзвонили дзвони, хоча це було заборонено після революції 1917 року.
Симеон зазнав гонінь, був арештований і пережив катування. Чудесним чином залишився живим після розстрілу, коли куля відскочила від ікони, яку він носив на грудях. 8 вересня 1925 року був рукоположений у священики з ім'ям Георгій. Відтоді багато віруючих приходили до нього за духовною порадою, захоплюючись його мудрістю.
У 1929 році, за допомогою благочивої родини, він виїхав до Греції. З 1930 року жив у селі Сирса, а в 1934 році заснував монастир Вознесіння Господнього, де провів решту свого життя. Незважаючи на хвороби, він продовжував працювати і дбати про бідних. Старався вести скромний спосіб життя, дотримуючись посту і молитви.
Старець Георгій часто говорив про важливість милосердя і допомоги нужденним. Він осуджував тих, хто не проявляв турботи про інших, і карав за гріхи, закликаючи до покаяння. Його молитви приносили зцілення, і багато хто приходив до нього за допомогою. На початку 1959 року він передбачив свою кончину, сказавши, що піде через чотири дні. 4 листопада 1959 року відійшов до Господа, залишивши своїх духовних чад у скорботі.
Після його смерті продовжувалися чудеса, пов'язані з його молитвами. Багато хто зцілювався і отримував допомогу, звертаючись до нього. Його життя і служіння стали прикладом благочестя і смирення для багатьох віруючих.
