Синайський монастир святої Катерини — одна з найдавніших і найбільш шанованих християнських чернечих оселей у світі. Його значення величезне не тільки для історії православного християнства, а й для світової культурної спадщини загалом. Крім того, що монастир є місцем православного паломництва, він також занесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що підкреслює його історичну та культурну цінність.
Нещодавнє рішення єгипетської влади про визнання земель монастиря державною власністю, фактично розглядаючи монастирську територію як державну власність Єгипту, викликало бурхливу реакцію з боку як Православної церкви, так і грецької держави. Це також викликало серйозне занепокоєння щодо майбутнього чернечої громади, яка зберігала це священне місце протягом століть.
.jpg)
Це складне і багатогранне питання, до якого можна підійти з релігійної, культурної, юридичної та дипломатичної точок зору.
- Яка історія Синайського монастиря?
- Яке його значення для світової культурної спадщини?
- Які можливі наслідки рішення єгипетської держави?
Історична довідка
Монастир Святої Катерини на горі Синай був заснований між 527 і 565 роками нашої ери візантійським імператором Юстиніаном I. Він був побудований на тому самому місці, де, згідно зі Старим Заповітом, Мойсей отримав десять заповідей, — місці, що має величезне духовне та історичне значення. До заснування монастиря тут уже було зведено каплицю, яку побудувала свята Олена, мати імператора Костянтина Великого. Задум імператора Юстиніана під час будівництва монастиря полягав у тому, щоб закріпити і захистити це священне місце, підкресливши чудесну біблійну подію, яка сталася тут.
Однак чернече життя в Синайському регіоні з'явилося ще до заснування монастиря. Уже в 381-384 роках нашої ери тут почали селитися невеликі групи християнських аскетів, приваблені духовною значущістю і відокремленістю цього місця. Офіційно монастир був заснований у VI столітті і спочатку іменувався монастирем Неопалимої Купини. І лише кілька століть потому, у зв'язку з поширенням шанування святої Катерини Олександрійської, він отримав нову назву — монастир Святої Катерини. За переказами, мощі святої були чудесним чином перенесені в монастир, і вона стала шануватися як його небесна покровителька і захисниця.
У 2002 році монастирський комплекс з його архітектурними та мистецькими цінностями було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це закріпило його статус як однієї з найважливіших пам'яток світової культури, історії та релігії.
Питання автономії.jpg)
Монастир Святої Катерини історично володіє високим ступенем автономії, функціонуючи як самоврядна чернеча громада зі своєю власністю і внутрішніми адміністративними структурами. Він є частиною автономної Синайської церкви, до якої також входять різні парафії монастиря, розташовані на Синайському півострові та в інших регіонах Єгипту.
Вселенський патріархат Константинополя офіційно визнав автономію Синайської церкви у 1575 році. Це визнання було підтверджено 1782 року сигіліоном, виданим патріархом Гавриїлом IV. Згідно з церковною традицією, главою цієї автономної церкви є архієпископ Синайський.
Суперечка, що виникла, стосується автономії монастиря, його прав власності та статусу як релігійного центру. Коріння проблеми сягає 2014 року, коли в Єгипті було ініційовано судовий розгляд, де оскаржувалося право монастиря на землю і майно, розташоване на прилеглих територіях.
Після того як правовий статус монастиря було піддано ретельному розгляду, між урядами Греції та Єгипту розпочалися двосторонні переговори з метою позасудового врегулювання суперечки. Незважаючи на низку досягнутих угод, 28 травня єгипетський суд ухвалив рішення, яке було широко витлумачено як визнання монастиря державною власністю.
Подібне рішення підірвало б автономне церковне управління монастиря, класифікувавши його як державну установу. Таким чином, монастир у такому разі мав би розглядатися як державна територія, що підпадає під дію єгипетського державного управління та законодавства про культурну спадщину.
Новина викликала серйозну заклопотаність не тільки з приводу майбутнього чернечого життя на Синаї, а й з ширших питань свободи віросповідання, збереження культурної спадщини та міжнародного церковного права. Реакція християнських спільнот по всьому світу на таке рішення послідувала негайно, наслідком чого стала офіційна заява влади Єгипту.
Канцелярія президента Єгипту виступила із заявою про "цілковиту відданість збереженню унікального релігійного та священного статусу монастиря святої Катерини та недоторканності цього статусу". А згідно з представником МЗС Єгипту, у рішенні суду йдеться про низку віддалених від монастиря територій, право власності на які не врегульовано будь-якими документами, а отже, їх вважають територіями, що належать державі.
Утім, текст рішення, викладений на 160 сторінках, що містить не тільки назви і пояснювальні висновки, а й надзвичайно складні юридичні обґрунтування арабською мовою, настільки складний, що навіть юристи насилу можуть зрозуміти його до кінця, а тому воно продовжує викликати занепокоєння. Так, Нікос Мелетіс, оглядач грецької новинної агенції Proto Thema, припускає, що наголошуючи на своєму намірі поважати "релігійний характер і святість" монастиря, єгипетська сторона хоче відвести дискусію в бік від прав власності.
Реакція грецької церкви
Архієпископ Афінський і всієї Греції Ієронім II відреагував негайно. У своїй публічній заяві він рішуче засудив таке рішення як "порушення людських і релігійних свобод" і закликав ЮНЕСКО втрутитися на захист духовної та культурної самобутності монастиря. Архієпископ наголосив на ролі міжнародної спільноти у збереженні унікальної спадщини та релігійної функції монастиря.
У своїй офіційній заяві він заявив:
"Після скандального рішення єгипетської судової влади, що є кричущим порушенням прав і релігійних свобод, найстарішій у світі пам'ятці православного християнства, Святому монастирю Святої Катерини на горі Синай, тепер загрожує суворе випробування, що нагадує найпохмуріші часи в історії.
Незважаючи на недавні запевнення президента Єгипту прем'єр-міністру Греції, єгипетський уряд вирішив повністю знехтувати правосуддям і фактично намагається знищити саме існування монастиря. Це ставить під загрозу всю його діяльність, зокрема його благочестиву духовну та культурну місію.
Майно монастиря незаконно вилучають і конфіскують, і тепер цей духовний маяк православ'я та еллінізму стоїть перед обличчям критичної загрози для свого виживання.
З глибоким сумом і виправданим гнівом я закликаю грецьку і міжнародну владу визнати серйозність ситуації і негайно вжити заходів для захисту основоположних релігійних свобод святого монастиря Синай.
Я беззастережно засуджую будь-які спроби змінити статус-кво, протягом п'ятнадцяти століть збережений щодо цього священного місця. Я закликаю уряд Греції і особисто прем'єр-міністра Кіріакоса Міцотакіса вжити негайних заходів для відновлення законного порядку і забезпечення збереження монастиря".
Я від щирого серця висловлюю братню солідарність із настоятелем і братією монастиря, Його Високопреосвященством архієпископом Синайським і Раїто Даміаносом, а також із грецькими братами, які несуть жертовне служіння в усьому Синайському регіоні.
Нарешті, я не можу і не бажаю вірити в те, що сьогодні еллінізм і православ'я переживають чергове історичне "падіння". Цього ми не можемо і не повинні допустити".
Позиція грецького уряду
Міністерство закордонних справ Греції висловило глибоке розчарування у зв'язку з рішенням єгипетського суду, наголосивши, що стосовно статусу монастиря Святої Катерини існували чіткі двосторонні домовленості, яких, на жаль, не дотрималася єгипетська сторона. За словами урядових джерел, Греція має намір використовувати всі доступні дипломатичні засоби для відновлення історичного та релігійного статусу монастиря.
За повідомленнями, міністр закордонних справ Греції Георгіос Герапетрітіс очолить делегацію, яка 4 червня вирушить до Каїра. Участь такої високопоставленої особи свідчить про те, що грецький уряд налаштований захищати права ченців.
Значення монастиря
Монастир Святої Катерини — це не просто християнська святиня, а універсальний культурний символ, що зберігав свою ідентичність у незмінному вигляді протягом століть. Він уособлює пам'ять, традиції та мирне співіснування культур і релігій, будучи наріжним каменем у спільній історичній спадщині людства.
Коли у 2002 році монастир занесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, його світове значення оцінювали за трьома основними критеріями:
- Духовне та релігійне значення: монастир є святинею для трьох основних світових релігій — християнства, юдаїзму та ісламу, які визнають важливість гори Синай у своїх традиціях.
- Історичне та мистецьке значення: будучи чернечою громадою, що діяла безперервно впродовж майже 1 500 років, монастир зберігає унікальну колекцію стародавніх рукописів, ікон, реліквій та витворів мистецтва, які мають неоціненну історичну та культурну значущість.
- Символ співіснування: розташований у самому серці геополітично нестабільного регіону, монастир упродовж століть слугує маяком миру й терпимості, пам'яткою та зразком міжрелігійного співіснування.
З огляду на всі ці фактори, нещодавнє рішення єгипетського суду стосується аж ніяк не тільки ченців Синаю, і навіть не однієї лише Православної Церкви. Це рішення зачіпає інтереси всього людства. Воно втручається і змінює статус найдавнішого інституту, унікального і незаперечного центру духовної, культурної та історичної спадкоємності, одного з великих скарбів цивілізації, який належить усім, незалежно від країни проживання, національності чи релігійної приналежності.
Криза навколо монастиря Святої Катерини — проблема не місцевого і не виключно релігійного значення. Ситуація, що склалася, слугує суворим нагадуванням про тонкий і часто хиткий баланс між державним суверенітетом, правами людини і збереженням світової культурної спадщини.
