Різдво Пресвятої Богородиці — одне з найбільших та найважливіших свят Православної Церкви. Воно відзначається 21 вересня та має особливе значення для віруючих, оскільки знаменує собою здійснення Божественної Ікономії, початок втілення Божого задуму про спасіння людства.
Історія про зачаття та народження Божої Матері
Історія Різдва Богородиці починається з Її батьків, праведних Йоакима та Анни. Згідно з традицією, це благочестиве подружжя мешкало в Єрусалимі. Досягнувши похилого віку, вони так і не народили дітей, що, згідно з переконаннями того часу, прирікало їх на презирство й глузування оточуючих. Незважаючи на біль та розчарування, Йоаким та Анна невпинно молилися Богу. І молитви їхні були почуті: архангел Гавриїл з’явився Анні та розповів, що вона матиме доньку. Так народилася Божа Матір, яку назвали Марією.
Коли Марії виконалося три роки, батьки відвели Її до храму в Єрусалимі, щоб присвятити життя своєї дитини Господу, як вони обіцяли Йому. Там дівчинку прийняв первосвященик Захарія, який одразу ж впізнав в Ній жінку, якій судилося стати матір’ю Спасителя.
Богоматір та Божественна Ікономія
Марія залишалася непорочною протягом всього Свого життя. Праведність та благодать Її особистості походили як від власної Її волі й віри, так і від Божественного провидіння, й від благочестя Її батьків.
Святість Богородиці була очевидна з самого Її дитинства. Увійшовши до храму і присвятивши своє життя Господу, Вона встала на обраний для Неї шлях. З першого ж моменту Марію прийняли як людину, що володіє великою харизмою. Їй навіть був дозволений доступ в Святая Святих — священну та закриту частину храму. Діва Марія, чиста й непорочна, смертна і в той же час духовно піднесена, жила в храмі, як і слід Їй, Цариці Всього.
Різдво Богородиці — не тільки історична подія; вона несе в собі вічне послання надії та віри. Це нагадування про Божественну Ікономію та провидіння Боже. Рішення Господа про порятунок людства від тління здійснюється через Пресвяту Діву.
Богоматір, яка дивним чином прийшла в світ, живе під дахом храму Господнього і зрештою сприяє втіленню Ісуса Христа. План спасіння починається з упокорення та віри як самої Богородиці, так и Її святих батьків. Народження Марії завдяки божественному втручанню ілюструє несповідимість шляхів Господніх у втіленні Його задуму про людське спасіння.
Народження Діви Марії — подія величезного богословського значення. В цей день ми святкуємо народження Матері Спасителя світу; прославляємо не тільки Різдво Христове, але й великий Божественний задум, який починає розвертатися з цього моменту.
Пресвята Богородиця — це нова Єва. Тільки на відміну від останньої, що несе на собі тягар первородного гріха, Вона рятує людство, приводячи в світ Ісуса Христа. Вона стає мостом між небом та землею. Таким чином, Різдво Богородиці вважається початком порятунку людства.
Святкування на Горі Афон
На відміну від Греції, де Різдво Пресвятої Богородиці святкують 8 вересня, святогірська громада святкує його 21 вересня. Особливо це свято святкують в келії Різдва Богородиці, яка належить монастирю Хіландар. В цей день тут відбувається святкова Божественна літургія, що прославляє ім’я Богородиці, яка своїм заступництвом захищає келію та всю Святу Гору Афон.
Тропар свята
На церковнослов'янському: Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звести всій вселенней: з Тебе бо возсія Сонце правди Христос Бог наш, і зруйнувавши клятву, даде благословення, і скасувавши смерть, дарова нам живіт вічний.
Переклад: Народження Твоє, Богородице Діво, принесло радість всьому всесвіту, тому що з тебе засяяло Сонце правди, Христос Бог наш; зруйнувавши прокляття, Він дав благословення і, знищивши смерть, дарував нам вічне життя.
