До Галатів
3:23 Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.
3:24 Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
3:25 А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.
3:26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
3:27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!
3:28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!
3:29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.
4:1 Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,
4:2 але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.
4:3 Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.
4:4 Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,
4:5 щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.
4:8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.
4:9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?
4:10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.
4:11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...
4:12 Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!
4:13 І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,
4:14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!
4:15 Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!
4:16 Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?
4:17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.
4:18 То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.
4:19 Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!
4:20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.
4:21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?
5:22 А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,
5:23 лагідність, здержливість: Закону нема на таких!
5:24 А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.
5:25 Коли духом живемо, то й духом ходімо!
5:26 Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!
6:1 Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
6:2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.
Євангеліє від Марка
6:30 І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.
6:31 І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.
6:32 І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.
6:33 І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.
6:34 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.
6:35 І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.
6:36 Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.
6:37 А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?
6:38 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.
6:39 І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.
6:40 І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.
6:41 І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.
6:42 І всі їли й наїлися!
6:43 А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.
6:44 А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!
6:45 І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.
6:45 І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.
6:46 І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.
6:47 А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.
6:48 Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.
6:49 А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,
6:50 бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!
6:51 І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,
6:52 бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.
6:53 Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.
Євангеліє від Луки
6:17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,
6:18 що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.
6:19 Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.
6:20 А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.
6:21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.
6:22 Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.
6:23 Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.
