Преподобний отець наш Сава народився, отримав освіту та прийняв чернецтво в чужих краях. Невідомо, з якої він був країни, відомо лише, що народився він не на руській землі, а, як іноземець, прибув до міста Псков, у монастир Пресвятої Богородиці, який називався Снятогорським. Прийнятий ігуменом, він доблесно подвизався в чернечих подвигах і за своє доброчесне життя заслужив у всіх похвалу і славу. Але не бажаючи слави від людей, він перейшов на річку Толву в монастир великого Євфросина. Преподобний Євфросин прийняв його і доручив йому виконувати обов'язки монастирського слуги. Чернець Сава виконував ці обов'язки ревно і зі смиренням. Через деякий час, попросивши благословення у великого Євфросина, він пішов у пустелю, що знаходилася на відстані 15 поприщ від Євфросинового монастиря, до озера, яке називалося Крипець, і оселився тут у зовсім безлюдному місці. Не мало спокус від бісів переніс тут преподобний Сава. Незабаром він побудував на місці своїх подвигів церкву на честь святого Іоанна Богослова, влаштував келії та заснував монастир, після чого до нього зібралася чимала кількість братії.
Слава про його доброчесне життя швидко поширилася всюди, і про нього дізнався псковський князь Ярослав Васильович. Князь відчував до преподобного велику повагу. Він робив великі пожертви на облаштування монастиря, подарував землі та озера для утримання братії і часто сам відвідував монастир, щоб отримати благословення від преподобного. Одного разу він прийшов до монастиря з княгинею, своєю дружиною. Преподобний Сава з великою пошаною зустрів його, але княгині увійти до монастиря не дозволив, а благословив її за воротами монастиря і там подарував їй зцілення, оскільки вона була хвора.
Преподобний Сава прожив багато років, і 30 серпня 1495 року відійшов до Господа. Його мощі були знайдені в 1554 році внаслідок явлення преподобного священномонаха в заснованому ним монастирі Ісаї і до цього дня дарують численні зцілення тим, хто з вірою приходить до них на славу Христа Бога, Якому нехай буде слава нині, завжди і навіки.
