1 до Коринтян
11:31 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.
11:32 Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом.
11:33 Ось тому, мої браття, сходячись на поживу, чекайте один одного.
11:34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не сходилися ви на осуд. А про інше, як прийду, заряджу.
12:1 А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви.
12:2 Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
12:3 Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.
12:4 Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.
12:5 Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий.
12:6 Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
12:12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.
12:13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.
12:14 Бо тіло не є один член, а багато.
12:15 Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?
12:16 І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно?
12:17 Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?
12:18 Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.
12:19 Якби всі одним членом були, то де тіло було б?
12:20 Отож, тепер членів багато, та тіло одне.
12:21 Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні.
12:22 Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.
12:23 А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,
12:24 а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,
12:25 щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного.
12:26 І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться.
13:11 Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.
13:12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.
13:13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
14:1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.
14:2 Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
14:3 А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.
14:4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
14:5 Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.
Євангеліє від Матвія
18:1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?
18:2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,
18:3 та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!
18:4 Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
18:5 І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.
18:6 Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...
18:7 Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!
18:8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.
18:9 І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.
18:10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
18:11 Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.
18:18 Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.
18:19 Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!
18:20 Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.
18:21 Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?
18:22 Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
19:1 І сталось, як Ісус закінчив ці слова, то Він вирушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на той бік Йордану.
19:2 А за Ним ішла безліч народу, і Він уздоровив їх тут.
19:13 Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.
19:14 Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким.
19:15 І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля.
11:27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
11:28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!
11:29 Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.
11:30 Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!
Євангеліє від Луки
10:19 Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
10:20 Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!
10:21 Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
6:17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,
6:18 що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.
6:19 Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.
6:20 А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.
6:21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.
6:22 Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.
6:23 Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.
До Євреїв
13:17 Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне.
13:18 Моліться за нас, бо надіємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитись.
13:19 А надто прошу це робити, щоб швидше до вас мене вернено.
13:20 Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,
13:21 нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.
