3:1 Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,
3:2 лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,
3:3 п'ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,
3:4 і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними!
3:5 І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного...
3:6 Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!
3:7 Того дня він підійме свій голос та й скаже: Не буду я рани обв'язувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу, не настановляйте мене за правителя люду!
3:8 Бо рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній чин проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави...
3:9 Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!
3:10 Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.
3:11 Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!
3:12 Народ Мій, дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним... Народе ти Мій, твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок твоїх сплутали!
3:13 Господь став на прю, і стоїть, щоб судити народи.
3:14 Господь іде на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!
2:20 І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
2:21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
2:22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
2:23 І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
2:24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.
2:25 І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.
3:1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?
3:2 І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,
3:3 але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.
3:4 І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!
3:5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.
3:6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.
3:7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.
3:8 І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.
3:9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?
3:10 А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався.
3:11 І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?
3:12 А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.
3:13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.
3:14 І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
3:15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.
3:16 До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.
3:17 І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.
3:18 Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.
3:19 У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.
3:20 І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.
3:19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
3:20 Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари.
3:21 Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність,
3:22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї,
3:23 Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!
3:24 Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
3:25 Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,
3:26 бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
3:27 Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,
3:28 не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою.
3:29 Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
3:30 Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
3:31 Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,
3:32 бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба.
3:33 Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить,
3:34 з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає.