Ікона, виконана на натуральному дереві липи із застосуванням традиційної візантійської техніки водяного золочення. Після термічної обробки дерево покривається позолотою з 22-каратного сусального золота. Ікона написана яєчною темперою для більш якісного виконання і високої стійкості фарб.
Присутність Богородиці особливо відчувається на горі Афон, так само як і в житті всіх, хто звертається до Неї. Її образ пронизує наше існування, надихає, втішає і виховує: іноді безпосередньо, а іноді через Її зображення - святі ікони. Незліченні імена Її, як незліченні і Її образи. Кожна ікона зберігає свою історію явлених Нею чудес.
Воротарка
Зазвичай чудотворні ікони Святої Гори Афон тісно пов'язані із захистом монастирів від вторгнень або інших небезпек, з матеріальною допомогою, або з духовною підтримкою ченців. Іверська ікона Божої Матері, або Богородиці Вратарниці, пов'язана з усіма цими чудесами одночасно. Нарешті, ця чудотворна ікона Богородиці пов'язана із захистом всієї території Святої Гори Афон, оскільки, згідно з переказами, Святий Афон існує доти, доки в цій землі зберігається ікона Вратарниця. Якщо ця ікона зникне, Свята Гора буде зруйнована.
Ікона з'явилася на Святій Горі, чудесним чином припливши морем. У тому місці, де вона вперше з'явилася на березі Афону, забило відоме джерело Вратарниці. Згодом ікону було перенесено до головного храму монастиря Іверон, де її помістили у вівтарну частину. Протягом 3 днів і ночей ченці невпинно служили перед іконою. Проте наступного дня ікона опинилася над брамою в монастир, звідки її зняли і знову перенесли у вівтарну частину.
Те ж саме повторилося кілька разів, перш ніж Богородиця з'явилася благочестивому ченцю Гавриїлу, сказавши йому залишити Її образ над брамою, бо Вона прийшла не для того, щоб її берегли ченці, а щоб охороняти їх у цьому житті та служити посередником для порятунку тих, хто живе перед Богом.
