Ікона була знайдена в метохії монастиря Діонісіат після пророчого сну, побаченого економом монастиря — старцем Віссаріоном. До 1925 року вона знаходилась в місцевості під назвою Возена, неподалік від сьогоднішнього селища Метаморфосі на півострові Халкідікі. У 1931 році ці території були відчужені від монастиря державою, і ікона була перенесена до дому сім'ї Кабурі в селище Нікіті — там само, на півострові Халкідікі. Ця сім'я особливо шанувала ікону, оскільки вона допомагала зупинити чергу смертей її новонароджених немовлят. 18 лютого 1940 року старці Віссаріон і Григорій, за рішенням Ради Старців монастиря Діонісіат, прибули до Нікіті, щоб забрати і перенести цю чудотворну ікону в обитель. У рукописах старця Лазаря існує багато згадок про дива, які вчинила ікона мешканцям півострова. Сьогодні ікона знаходиться в монастирі і обрамлена дерев'яною рамою, прикрашеною вправною різьбою.
Святий Іоанн Предтеча зображується анфас, тримаючи в своїй лівій руці посох з накінечником у вигляді хреста і відкритий свиток, на якому читається наступний напис: "Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне" (Євангеліє від Матфея 3:2). Його права рука піднята в жесті благословення. Його крила говорять про те, що він "єдиний на землі ангел во плоті". Цей тип іконографії представляє собою один з змінених закріпившихся типів іконографії критських іконописців XV століття.
У монастирі, присвяченому Чесному Іоанну Предтечі, де зберігається його права рука, налічується велика кількість ікон, що зображують святого. Тут також знаходиться обидвостороння ікона з зображенням Іоанна Предтечі та імператора Олексія III Комнина, датована 1375 роком, а також паперові ікони, гравюри XIX століття.
За своїми стилістичними особливостями ікона нагадує критську живопис XVII століття — не тільки з точки зору іконографії, але й за деякими художніми елементами, які пов'язують її з іконою Іоанна Предтечі XVII століття монастиря Святого Павла.
