Гора Афон — сховище православної християнської традиції. Це місце містить в собі багатющу духовну і культурну спадщину, а багатовікова історія підкреслює її важливість. Православні християни з найбільшою повагою ставляться до святої землі Афону, покладаючи свої надії на смиренні молитви афонських отців.
Однією з найбільш характерних особливостей півострова є правило Аватону. Воно уявляє собою законодавчо закріплену заборону будь-якій жінці ступати на територію Афонської чернечої республіки. Хоча в сучасному світі це положення часто викликає питання та заперечення, православна думка, визнаючи за Садом Богородиці величезне духовне й богословське значення, відноситься до Аватону з повагою.
Чому ми називаємо Афон «Садом Богородиці»?
Гору Афон називають «Садом Богородиці» через духовний зв'язок, що поєднує Її з цим місцем. Традиція Афону розглядає Богородицю як ігуменю та покровительку чернечої держави. Монахи почитають Її, звертаються до Її святого імені, моляться Їй. Безліч Її святих ікон, а також дива, які Вона створила, свідчать про Її присутність на півострові. Незаймана краса Афону відповідає красі Богородиці, яка, як захисниця цього місця, вкриває та охороняє монастирі.
Згідно з традицією, Богородиця Сама обрала Афон своїм Садом і взяла його під Свій захист. Під час Її подорожі на Кипр разом зі святим Іоанном Богословом розігралася потужна буря. Сильний вітер змусив їхній корабель пристати до першого берегу, що трапився на їхньому шляху; так вони опинилися на афонській землі. Богородиці так сподобалося це місце, Її так захопили його природні багатства, що Вона попросила Свого Сина дарувати Їй цю землю. У відповідь на Її прохання пролунав голос: «Хай буде місце це уділ Твій і сад Твій і рай і пристань спасіння тих, хто бажає спастися».
Так Гора Афон стала називатися Садом, чи Лотом, Богородиці. До цього дня Вона вважається єдиною жінкою, покровителькою монахів і ігуменею афонської землі.
Історія правила Аватону
Існує безліч переказів, що стосуються виникнення та дотримання правила Аватону на Афоні. Найвідоміше та найвизначніше оповідання стосується відвідування афонської землі донькою імператора Феодосія Великого, Плакидією, в V столітті. Плакидія їхала з Риму до Константинополю, щоб зустрітися зі своїм братом Аркадієм. 
Минаючи Афон, вона побажала зробити зупинку і здійснити паломництво до цього святого місця. Біля монастиря Ватопед її зустріли монахи, проте Плакидія побажала увійти всередину, і помолитися в католіконі. В цей момент пролунав голос Пресвятої Богородиці: «Що тобі тут потрібно? Це житло монахів, а ти — жінка. Навіщо ти даєш ворогу привід спокушати їх гріховними помислами? Зупинись та не ступай далі» . Почувши, як Божа Матір сварить її, Плакидія завмерла в благоговінні. В розкаянні вона впала на коліна, після чого покинула монастир, наказавши побудувати в цьому місці каплицю в пам’ять про чудо. Так з’явилася каплиця Святого Димитрія, в якій зберігається ікона Богородиці Антифонітрії (Провісниці), названої так на честь чудесної події.
Прибувши до Константинополю і повідавши про все Аркадію, Плакидія підготувала ґрунт для встановлення на Афоні правила «Аватон» (заборона на відвідування). Імператор видав указ про заборону входу на Святу Гору жінкам. Його рішення було визнано багатьма наступними указами імператорів, а також викликало схвалення монахів і місцевого населення. В X столітті імператор Іоанн I Цимісхій видав золоту буллу, що забороняла присутність жінок на афонській землі.
В часи османського панування закон Аватону продовжував діяти. Фактично, його прийняли османські солдати й чиновники, що населяли афонські землі. Коли в якийсь момент вони побажали привести жінок до місць, де вони мешкали, то зіштовхнулися з волею Богородиці та Її постійною присутністю. Чиновник, що відправився з Дафні, щоб доставити відповідний документ османській владі, несподівано загинув в результаті нещасного випадку. З того часу османські солдати казали, що «Жінка, яка присутня на Святій Горі, не дозволяє їхнім жінкам там оселитися».
Чи розповсюджується ця заборона на тварин жіночої статі?
Аватон частково розповсюджується на тварин, що живуть на Афонському півострові. Так, в рамках більш широкого застосування Аватону, правило розповсюджується на тваринництво. Однак є і винятки. Наприклад, на Афоні живуть кішки, оскільки їхня присутність необхідна для боротьби з мишами. Деколи допускається розведення птиці жіночої статі — наприклад, курей, котрі необхідні для виробництва яєць, які монахи споживають в їжу.
Аватон і його теологічний вимір
Встановлення Аватону стало наслідком численних чудес, які трапилися на Афоні. В першу чергу заборона символізує присвячення цього місця Пресвятій Богородиці та підкріплюється пов’язаними з Нею переказами. Однак є і практичні причини, які передбачають повагу до традиції чернечої республіки.
Аватон пов'язаний з особливостями чернецтва як інституту, з аскетичним ставленням ченців до будь-яких аспектів життя. Серед іншого, він породжений їхнім прагненням жити в повній ізоляції від зовнішнього світу, щоб цілком присвятити себе молитві і служінню Господу нашому Ісусу Христу.
Слід зазначити, що Аватон не є виключно афонською забороною. Це правило діє в багатьох інших монастирях — як чоловічих, так і жіночих. По суті, мова йде про заборону відвідування обителей особами протилежної статі. Якщо згадати, що вся земля Афона поділена між 20 чільними монастирями та населена виключно ченцями, правило Аватону зовсім не здається екстравагантним або зайвим.
З моменту свого заснування чернеча республіка носила характер аскетичної самітницької громади. Її насельники прагнули уникати будь-яких спокус та дій, котрі могли б вплинути на їхні стосунки з Богом. Тому присутність жінок в чоловічій громаді вважалася перешкодою на їхньому духовному шляху. Одночасна присутність чоловіків та жінок містила ризики для тих, хто не зміцнений духом. В той же час, вважалося, що співіснування двох статей може викликати нарікання та призвести до непорозумінь, що призведе до упереджень проти чернецтва. Все вищесказане неодноразово підкреслювалося святими отцями нашої церкви і представниками православного чернецтва.
Правовий і міжнародний статус
Правило Аватону офіційно закріплене й охороняється законом. Воно пов’язується з автономним статусом монашої республіки і визнається як грецьким законодавством, так і міжнародними договорами.
Згідно зі ст. 186 Статуту Афонської Гори:
"Вхід на півострів Святої Гори істот жіночої статі за здавна встановленою традицією заборонений."
Це ж правило закріплене в законодавчому декреті Грецької Республіки F.E.K. 268/28.9.1953.
Хоча заборона на відвідування жінками певних територій виступила предметом суперечок, європейським співтовариством правило Аватону також було прийнято. Декларація №8 Заключного Акта Амстердамського договору підтвердила це положення афонського законодавства, визнавши його обґрунтованим релігійними і духовними факторами.
Сучасні виклики та перспективи
У наш час, рівень розвитку сучасного суспільства призводить до нових викликів та проблем. Розвиток туристичних напрямків, підвищений інтерес віруючих до Гори Афон і легкість доступу на півострів породжують досить широку занепокоєність. Перед чернечою громадою постає дилема: як зберегти свою релігійну і духовну спадщину і в той же час адаптуватися до реалій сучасної дійсності.
Особливе занепокоєння викликає проникнення технологій в усі сфери людського життя. Сучасні можливості комунікації роблять ізоляцію ченців все більш складною. Впровадження технологічних засобів на Афоні дозволило їм легко спілкуватися із зовнішнім світом, що може легко порушити духовне усамітнення, яке є найважливішою складовою чернечого життя.
Висновки
Правило Аватону і сьогодні залишається частиною афонської традиції, глибоко вкоріненої в історії цього місця. В православних християн Аватон вважається символом святості монастирів і особливого зв’язку Афону з Пресвятою Богородицею.
Однак баланс між традиціями і сучасними викликами, що надаються рівнем розвитку суспільства, дуже крихкий. А тому насельники Афонської республіки покликані шукати нові способи збереження традиційного укладу чернечого життя в умовах, що диктуються XXI століттям.
