Пресвітер
Преподобний Тит був священноінок Київського Печерського монастиря, відомий своїм миролюбним ставленням до всіх. У нього був друг, чорноризець диякон Євагрій, з яким вони мали щиру дружбу. Однак диявол посіяв між ними насіння ворожнечі, і вони почали ненавидіти один одного, уникаючи зустрічей навіть під час богослужінь. Братія монастиря намагалися їх примирити, але безуспішно.
Коли Тит серйозно захворів, він почав гірко плакати про свій гріх і послав Євагрія просити пробачення. Євагрій, однак, не тільки не пробачив, але й жорстоко вилаяв його. Братія, побачивши, що Тит помирає, насильно привели Євагрія до нього. Тит, впавши до ніг Євагрія, знову просив пробачення, але той відвернувся і сказав, що не хоче примирятися. Після цих слів Євагрій впав мертвим, в той час як Тит зцілився і встав здоровим.
Він розповів, що під час хвороби бачив, як ангели ридали про його душу, а біси раділи його гніву. Братія, почувши це, почали шкодувати про загиблого Євагрія і зрозуміли важливість прощення. Преподобний Тит, отримавши прощення і зцілення, став постійно любити братів і пам'ятати слова Писання про любов і прощення. Його святі мощі спочивають в одній з Київських печер. Помер він близько 1190 року.
