Святий благовірний король Стефан I Угорський, який жив на рубежі X та XI століть, народився близько 975 року і при народженні мав язичницьке ім’я Вайк. У юності він прийняв святе хрещення з ім’ям Стефан і після смерті свого батька, князя Гези, успадкував владу над угорськими племенами. Очоливши свій народ, молодий правитель обрав твердий курс на об’єднання країни та її просвітлення світлом християнської віри.
Найважливішою віхою в історії Угорщини стало Різдво 1000 року, коли правитель був офіційно коронований і визнаний першим угорським королем. Володіючи верховною владою, святий Стефан спрямував усі свої сили на творення християнської держави. За роки свого правління він заснував десять єпархій, відкрив безліч шкіл, монастирів і збудував сотні храмів по всій країні. Король також скасував рабство, розпочав карбування першої національної монети та закріпив зовнішні кордони держави мирними угодами з сусідами.
Життя святого монарха було затьмарене глибокими особистими трагедіями, зокрема ранньою втратою всіх його дітей, у тому числі благочестивого сина та спадкоємця Емеріка. Король Стефан мирно відійшов до Господа 15 серпня 1038 року, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, довіривши свою країну заступництву Цариці Небесної. Його нетлінна права рука досі зберігається в Будапешті як велика святиня. Пам’ять про правителя та просвітителя Угорщини вшановується православними віруючими 2 вересня.
