Святий Пафнутій, який жив у одному з монастирів пустельників Єгипту, розповідає про свою подорож у внутрішню пустелю, де він зустрів святого Онуфрія Великого та інших пустельників. Він розпочав свою подорож, бажаючи побачити, чи є монахи, які працюють старанніше для Господа. Після чотирьох днів подорожі він знайшов печеру, де виявив тіло старця, поховавши його з молитвою та слізьми.
Далі Пафнутій зустрів пустельника Тимофія, який, злякавшись, прийняв його за духа. Тимофій розповів про своє життя, про те, як він покинув киновію, щоб жити в самоті та служити Богові. Він також поділився своїми випробуваннями, включаючи спокуси демонів і хвороби, і як Бог його зцілив.
Пафнутій, бажаючи наслідувати Тимофія, продовжив свою подорож у пустелю, де зустрів Онуфрія, який жив у цій пустелі вже шістдесят років. Онуфрій розповів про своє життя в монастирі, про те, як він пішов у пустелю, і про свої випробування. Він говорив про те, як ангели Божі дбали про нього, приносячи йому їжу і воду.
Онуфрій також розповів, що кожного місяця він харчувався плодами фінікової пальми і водою з джерела. Він пояснив, як ангел приносить йому причастя в суботу і неділю. Наприкінці свого життя Онуфрій пророкував Пафнутію, що він повинен повернутися в Єгипет і розповісти про життя пустельників.
Святий Онуфрій скінчив своє життя, залишивши Пафнутію своє благословення. Пафнутій поховав його з почестями і, побачивши, що Бог не бажає, щоб він залишався в пустелі, повернувся до братії, щоб поділитися побаченим і почутим.
