Святі безсрібники Косма і Даміан були рідними братами. Батьківщина їхня – Асія. Так у давні часи називалася частина Малої Азії. Ні час їх народження, ні час смерті невідомий. Безсумнівно тільки те, що вони жили не пізніше IV століття.
Їхній батько був греком і язичником, мати – християнкою, на ім'я Феодотія. З самого дитинства вона намагалася вселити їм страх Божий і любов до чесноти. А як тільки діти стали досягати віку, вона віддала їх на навчання грамоти до якогось богобоязливого чоловіка. Тут, звичайно, головною наукою було Божественне Писання, але в той же час вони, рухомі любов'ю до стражденного людства, вивчали лікарську науку, дізнавалися цілющі властивості трав і рослин.
Господь благословив їхній добрий намір і дарував їм особливу благодать – дар зцілення і чудотворення. Хвороби припинялися, як тільки починали лікувати Косма і Даміан. Вони не брали за зцілення плати, виконуючи заповідь Христову: «даром отримали, даром давайте».
Але не тільки на людей поширювалася лікарська сила святих лікарів. Вони не забували і безсловесних тварин. Одного разу їм трапилося зайти в одне пустельне місце. Тут вони знайшли ледь живого верблюда. Сюди загнав і тут розбив його диявол; святі зглянулися над твариною, зцілили її і відпустили здоровою на своє місце. Цей верблюд вже після смерті святих братів допоміг шанувальникам Косми і Даміана вирішити одне складне завдання.
Одного разу жінка, яку вилікували святі, попросила Даміана, який категорично не хотів брати ніякої плати, взяти у неї хоча б три яйця «в ім'я Святої Трійці». Почувши Ім'я Господнє, Даміан не зміг відмовитися. Однак Косма вважав цей вчинок порушенням обітниці безсрібництва. Він навіть заповідав не ховати брата поруч з ним.
І ось помер Косма, за ним Даміан. Близькі сумнівалися: ховати їх поруч чи окремо. Але сталося диво: до присутніх підійшов верблюд, колись зцілений братами, і людським голосом сказав, що потрібно покласти братів поруч, бо дар, прийнятий Даміаном, був взятий ним заради Господа.
