Євангеліє від Марка
16:9 Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів.
16:10 Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.
16:11 А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри.
16:12 По цьому з'явився Він двом із них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.
16:13 А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм.
16:14 Нарешті, Він з'явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його.
16:15 І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!
16:16 Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.
16:17 А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,
16:18 братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!
16:19 Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.
16:20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.
До Ефесян
4:1 Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,
4:2 зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,
4:3 пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.
4:4 Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.
4:5 Один Господь, одна віра, одне хрищення,
4:6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.
Євангеліє від Луки
8:41 Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я, що був старшим синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.
8:42 Бо він мав одиначку дочку, років десь із дванадцять, і вмирала вона. А коли Він ішов, народ тиснув Його.
8:43 А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, що ніхто вздоровити не міг її,
8:44 підійшовши ззаду, доторкнулась до краю одежі Його, і хвилі тієї спинилася їй кровотеча!
8:45 А Ісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: Учителю, народ коло Тебе он товпиться й тисне.
8:46 Ісус же промовив: Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене...
8:47 А жінка, побачивши, що вона не втаїлась, трясучись, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.
8:48 Він же промовив до неї: Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі!
8:49 Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини синагоги один та й говорить: Дочка твоя вмерла, не турбуй же Вчителя!
8:50 Ісус же, почувши, йому відповів: Не лякайсь, тільки віруй, і буде спасена вона.
8:51 Прийшовши ж до дому, не пустив Він нікого з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівчати, та матері.
8:52 А всі плакали та голосили за нею... Він же промовив: Не плачте, не вмерла вона, але спить!
8:53 І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.
8:54 А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: Дівчатко, вставай!
8:55 І вернувся їй дух, і хвилі тієї вона ожила... І звелів дать їй їсти.
8:56 І здивувались батьки її. А Він наказав їм нікому не розповідати, що сталось.
10:38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.
10:39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.
10:40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.
10:41 Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
10:42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...
11:27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!
11:28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!
До Филип'ян
2:5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
2:6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,
2:7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,
2:8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...
2:9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,
2:10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,
2:11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!