3:1 Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
3:2 що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
3:3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.
3:4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.
16:13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського?
16:14 Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків.
16:15 Він каже до них: А ви за кого Мене маєте?
16:16 А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!
16:17 А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
16:18 І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.
10:37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
10:38 І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.
10:39 Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.
10:40 Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.
10:41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.
10:42 І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.
11:1 І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.
2:6 А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,
2:7 але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,
2:8 яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!
2:9 Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!