Диякон
Священномученик Микола Васильович Васюкович народився 28 березня 1882 року в родині священика. Його батько служив настоятелем церкви святої праведної Анни в селі Коски Мінського повіту. Після закінчення в 1908 році Духовного училища Микола працював вчителем народних шкіл, а потім служив псаломщиком при церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Литвяни Ігуменського повіту Мінської губернії (нині Узденський район Мінської області). Після висвячення в сан диякона він продовжив служіння в цьому храмі. У 1930 році, коли більшовики вночі спалили церкву в Литвянах, отець Микола плакав і в розпачі говорив: «Хіба це влада, коли при владі більшовики? Це не люди, які не вірують у Бога, а банда пройдисвітів, які знущаються над православним народом». Пізніше ці слова стануть приводом для його арешту.
Коли в 1936 році людей змушували підписуватись на позику, отець Микола відмовився купувати ці нікчемні квитки, сказавши: «Підписуватись не буду, мені нема чого зміцнювати цю владу...» Його заарештували 6 серпня 1937 року. Після арешту отця Миколу ув’язнили в Борисівській в’язниці НКВС. На допиті він був небагатослівний. Не домігшись від диякона зречення від сану, чекісти засудили його до розстрілу. Він був убитий 26 вересня 1937 року, залишившись вірним сином Православної Церкви.
У 1999 році диякон Микола Васюкович був прославлений як місцевошанований святий Мінської єпархії Синодом Білоруського Екзархату Руської Православної Церкви. Причислений до лику новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.
