До Филип'ян
2:5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
2:6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,
2:7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,
2:8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...
2:9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,
2:10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,
2:11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!
Євангеліє від Луки
10:38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.
10:39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.
10:40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.
10:41 Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
10:42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...
11:27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!
11:28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!
1 до Коринтян
4:1 Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;
4:2 а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.
4:3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.
4:4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.
4:5 Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.
Євангеліє від Матвія
23:1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
23:2 і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
23:3 Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!
23:4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити...
23:5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці.
23:6 І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах,
23:7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
23:8 А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати.
23:9 І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі.
23:10 І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос.
23:11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
23:12 Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться.