Минулого тижня в монастирі Зограф на Святій Горі Афон відбулося виявлення чесних останків архімандрита Євфимія (1926–1994). 21 жовтня Святу Гору відвідав Блаженніший Патріарх Болгарський Даниїл, який прибув до обителі, щоб разом із монастирською братією вшанувати пам’ять старця.
Ченці здійснили вилучення та підготовку мощей, після чого єпископ Левкійський Климент, який раніше подвизався в цій обителі, дбайливо очистив їх від землі та омив.
Останки старця стали особливим благословенням для монастирської братії, яка зберігає його духовні настанови та приклад подвижницького життя як безцінну спадщину.
Життєвий шлях старця
.png)
Архімандрит Євфимій народився 1926 року в селі Енчевці, що розташоване в області Велико-Тирново в Болгарії. Здобувши початкову освіту, він вступив до духовної семінарії при Черепішському монастирі.
У 1962 році майбутній старець вступив на шлях чернечого подвигу, ставши послушником Спасо-Преображенського монастиря. Тут він прийняв чернечий постриг з ім’ям Євфимій. У 1963 році був висвячений спочатку на ієродиякона, а потім на ієромонаха.
У 1969 році за рішенням Священного Синоду Болгарської Православної Церкви отець Євфимій прибув на Святу Гору Афон. У 1975 році монастирська братія обрала його ігуменом обителі Зограф.
Протягом 19 років архімандрит Євфимій очолював монастир, невпинно дбаючи про його благополуччя та духовне зміцнення братії. У найважчі часи він залишався для ченців надійною опорою, незмінно виявляючи мудрість, терпіння та щиру турботу.
21 листопада 1994 року архімандрит Євфимій мирно відійшов до Господа.
У спогадах монастирської братії старець Євфимій постає як людина глибокого смирення та лагідності. Він був істинним духовним пастирем, який трудився нарівні з іншими ченцями та ставився до кожної людини з любов’ю й увагою.
У 2026 році, до сторіччя від дня народження архімандрита Євфимія, монастир Зограф випустив друге видання його життєпису, щоб зберегти пам’ять про духовну спадщину старця для майбутніх поколінь.
Традиція знаходження мощей на Афоні
Згідно з багатовіковою афонською традицією, через кілька років після поховання покійного ченця його останки виймають із могили. Цей обряд називається знаходженням мощей і посідає особливе місце в чернечому житті Святої Гори.
Після виймання кістки дбайливо омивають водою та вином, а потім переносять до монастирської кістниці. Черепи покійних ченців укладають окремо, попередньо наносячи на кожен з них ім’я та рік смерті.
За уявленнями афонських ченців, особливий восковий, жовтуватий відтінок черепа вважається свідченням доброчесного життя покійного та перебування на ньому Божої благодаті.
