Батьківськими суботами називають дні сугубого поминання покійних православних християн. Кожна субота (крім тих випадків, коли в суботу трапляється свято: полієлейне, бденне або велике) присвячена в церковному календарі поминанню покійних, але є й особливо виділені суботні дні. Батьківськими вони іменуються тому, що батьки — найближчі нам люди, проте моляться в ці дні не тільки за родичів.
У батьківські суботи Церква молиться за упокій душ покійних православних християн. Для нас — живих — цей день пам'яті наших близьких і коханих слід, за можливості, провести в молитві. Лейтмотив усіх молитов за упокій — прощення гріхів. Мертві вже не можуть покаятися і попросити прощення, зате ми можемо докласти всіх зусиль і просити Бога про милість до них. І Господь, бачачи наше зусилля, зважаючи на наші подвиги молитви та милостині (а за покійних можна подавати милостиню) може пробачити їхні гріхи.
Вселенські батьківські суботи
Вселенські батьківські суботи — М'ясопустна та Троїцька — найдавніші та найважливіші заупокійні богослужіння річного кола. Ці два дні мають подібні, майже ідентичні богослужіння.
Троїцькою називається субота перед святом Святої Трійці, або П'ятидесятниці. М'ясопусною — субота за тиждень до початку Великого посту. М'ясопусною вона називається, тому що передує М'ясопусній Неділі (неділі перед Масляною).
У Троїцьку і М'ясопусну суботи відбувається поминання всіх покійних християн, які коли-небудь жили на землі. Саме тому ці дві суботи називаються вселенськими; за статусом вони вищі за інші дні особливого поминання покійних. Основний сенс вселенських заупокійних богослужінь — у молитві за всіх від віку покійних православних християн, незалежно від їхньої особистої близькості нам.
Батьківські суботи Великого Посту
Під час будніх днів Великого Посту звичайна літургія не звершується, за винятком свята Благовіщення. Отже, і головне літургійне поминання покійних теж відбувається рідше. Щоб не позбавляти померлих молитовного представництва, Церква встановила особливі дні для молитви за них.
Три суботи Великого посту:
- 2 седмиця (наприклад, 11 березня 2023 року)
- 3 седмиця (наприклад, 18 березня 2023 року)
- 4 седмиця (наприклад, 25 березня 2023 року)
Заупокійні служби в другу і четверту суботи Великого Посту мають й інше, "требне" обґрунтування. Якщо хтось із християн помирав напередодні або протягом Великого Посту, то покладені особливі поминання на третій, дев'ятий і сороковий дні не слід було здійснювати посеред седмиці (коли не буває повної літургії), а наказували перенести на найближчу суботу, у яку звершували "панахиду його, подібну й у суботу літургію його". Оскільки поминання на літургії має особливу важливість, то і моління за новопреставленого стали поєднувати з найближчою повною літургією, тобто в одну з субот Чотиридесятниці. Поступово поминання новопреставлених стали з'єднувати з моліннями за їхніх покійних родичів, а потім і за всіх покійних християн. Так сформувалася традиція звершення заупокійних служб у другу, третю і четверту суботи.
Як правильно поминати покійних у батьківські суботи
У батьківські суботи православні християни відвідують заупокійні богослужіння, де моляться не тільки за своїх близьких, а й за всіх від віку спочилих православних християн. Після цього можна відвідати цвинтар і там уже звершити особисту молитву — панахиду, літію або, якщо дозволяє час, прочитати 17 кафізму Псалтиря. Що стосується трапези, то церковними правилами це питання ніяк не регламентується. Тут діє одне правило — поміркованість. Не забуваймо: головне в цей день — це молитва.