Святі мученики Вікторін, Віктор, Никифор, Клавдій, Діодор, Серапіон і Папій прийняли мученицьку смерть у Коринфі під час гонінь імператора Декія, у 251 році.
Пустельник Кодрат жив у горах у самоті й мовчанні, перебуваючи в безперервній молитві та богомисленні. Багато коринфян приходили до нього в пустелю, щоб послухати його настанови. Приходив до пустельника і святий Віктор, а з ним Кипріан, Діонісій, Анект, Павло, Крискент та багато інших.
Дізнавшись про це, розгніваний Декій наказав воєначальнику Ясону схопити християн і кинути до в'язниці. Після безуспішних спроб змусити святих зректися Христа правитель наказав убити їх. Святі Вікторин, Віктор і Никифор були посаджені в кам'яну ступу і померли під ударами величезного кам'яного товкача.
Клавдій помер після відсікання рук і ніг; Діодор був спалений; Серапіон обезголовлений; Папій кинутий у море.
У тому місці, де ці святі мученики пролили свою кров, незабаром забило джерело з найчистішою водою. Сталося це 31 січня 251 року.
