Коли богоненависний цар Юліан Відступник почав війну з франками, він послав воєначальника Вакха, в полку якого служив хоробрий воїн Варвар, таємний християнин. У битві з франками Варвар, покладаючись на допомогу Господа, подолав сильного борця і тим надихнув римлян на перемогу. За це його було вшановано саном коміта.
Воєначальник Вакх, після перемоги, захотів принести жертви ідолам і покликав Варвара, але святий, сповідувавши свою віру, відмовився. Вакх повідомив про це царю, який наказав катувати Варвара. Святий, молячись, був зцілений ангелом, що призвело до звернення Вакха і двох воїнів до Христа. За це їх було усічено мечем.
Варвара піддавали різним мукам: його прив’язували до колеса і спалювали, але він залишався неушкодженим. Потім його вкинули в піч, де він провів сім днів, не постраждавши. Після цього святого кинули до темниці з отруйними зміями, але він залишився цілим. Кат, не бажаючи визнати силу Христа, велів вкинути Варвара в мідного бика, але й там святий не постраждав.
Нарешті, Варвару відсікли голову, і він завершив свій подвиг за Христа. Його тіло було поховано благочестивим єпископом Філікієм у місті Мефоні на Пелопоннесі, прославляючи Христа Бога.
