Пафнутій Печерський, затвірник

Пам'ять 15 лютого, у Соборі блаженних отців Києво-Печерських Дальних Печер. Преподобний Пафнутій все своє життя невпинно плакав і зітхав про час розлучення душі з тілом, усвідомлюючи, як Ангели та духи злоби покажуть всі його вчинки, думки та бажання. Він був блаженний, як сказано: «Блаженні плачучі, бо вони утішаться» (Мф. 5:4). При кончині своїй він побачив лики Ангельські, які, прийнявши його душу, вознесли її на небо. Мощі його спочивають у Феодосіївських печерах. Його ім'я згадується в 8-й пісні канону: «Пам'ятаючи блаженство плачучих, Пафнутію, ти завжди плакав, тепер же радісне місце успадкував, молись за нас, щоб нам вселитися в місце безплачевне.»