Марина і Кіра Берійські (Македонські)

Преподобні Марина і Кіра походили з міста Берії від знатних батьків, але знехтували своїм походженням. Досягнувши зрілого віку, вони відійшли за місто, обгородивши невелику ділянку землі, і почали подвизатися в мовчанні, перериваючи його лише раз на п’ятдесят днів. Носили важкі залізні ланцюги і терпіли голод, приймаючи їжу лише раз через сорок днів. Під час поклоніння животворному гробу Господньому і в подорожі до храму святої мучениці Фекли вони не смакували їжі. Проживши таке подвижницьке життя, святі жінки перейшли до вічного життя близько 450 року.