Преподобний Кассіан Босий, Волоколамський, у миру Козьма, народився в місті Переяславі в благочестивій знатній родині в середині XV століття. Хлопчик мав неабиякі здібності до військової служби і був знайомий з великим князем всієї Русі Іваном Васильовичем. Але незабаром Козьма усвідомив марність цього світу і пішов до Боровського монастиря, де преподобний Пафнутій постриг його в ченці з ім’ям Касіан.
Перебуваючи в повному послуху у преподобного, отець Касіан дедалі більше зростав у духовному житті. Його келійним правилом було 6000 Ісусових молитов і 1000 поклонів. На тілі він носив панцир, який з часом розсипався і був замінений на ланцюги. Після смерті свого наставника Пафнутія отець Касіан перейшов до Волоколамського монастиря, заснованого учнем старця, преподобним Йосипом (Саніним).
Одного разу преподобний Кассіан вирішив 40 днів нічого не їсти, не пити й не спати. Через 12 днів святий сильно знесилів, і преподобний Йосип наказав йому послабити піст. Отець Кассіан послабив піст, але незабаром осліп, і зір повернувся до нього лише після ще більшого послаблення посту. Через деякий час у нього відмогли ноги, і преподобний дав обітницю Божій Матері не носити взуття та теплого одягу, після чого одразу настало зцілення. Усе решту життя святий ходив босоніж і в подряснику, незважаючи на морози. Коли преподобному виповнилося 90 років і він став немічним, братія зняла з нього ланцюги. Але отець Касіан попросив зробити йому легші й жив із ними.
Одного разу в обителі сталася сильна пожежа, яка сама собою вщухла після молитви отця Кассіана. У 1530 році у великого князя Василя Іоанновича народився син Іоанн (Грозний), спадкоємець престолу, і преподобного Кассіана запросили стати його хрещеним батьком.
Незадовго до своєї кончини старець захворів. Належним чином підготувавшись, 11 лютого 1532 року преподобний Касіан відійшов до Господа і був похований поруч із преподобним Йосипом в Успенському монастирі.
