Преподобний Герасим, родом з Лікії, з юних років виховував себе в страху Божому і, прийнявши монаший сан, відійшов у пустелю Фіваїди. Пізніше він повернувся в Лікію, а потім оселився в Іорданській пустелі, де заснував обитель. Під час його перебування в Палестині відбувалися важливі церковні події, включаючи IV Вселенський собор, на якому були осуджені єретики. Преподобний Герасим, спокусившись єретиками, незабаром покаявся і повернувся до правої віри, після чого його обитель стала місцем духовного відродження. Він встановив строгий устав для своїх послідовників, включаючи пости та спільну власність, що сприяло єдності та братерству серед монахів.
Преподобний Герасим також проявив милосердя до тварин, зціливши лева, який став його вірним супутником. Лев, після того як був звільнений від роботи, сумував за смертю святого, показуючи свою відданість. Преподобний Герасим відійшов до Господа, залишивши після себе спадок благочестя і любові до Бога, а також приклад смирення і служіння. Його життя і подвиги стали свідченням Божої благодаті і сили, що проявляється через святих.
