Святі Елладій, Макарій та Євагрій жили за часів римських імператорів Діоклетіана (284-305) і Максиміана (305-311), гонителів християн. Правителем міста Аназарва був Пелагій — язичник, людина жорстока та нещадна. Його слуги розшукували християн і змушували їх зрікатися Господа та поклонятися ідолам.
Свята мучениця Феодулія жила в місті Аназарві й була схоплена жорстокими слугами Пелагія, який намагався змусити її поклонитися ідолам. Феодулія, відмовляючись зректися Христа, зазнавала тортур, але не відчувала болю завдяки допомозі Господа. Елладій був наглядачем за в'язнями; побачивши таке диво, він навернувся в християнську віру, за що прийняв мученицьку смерть. Йому відтяли голову й кинули в море.
Святу Феодулію ще не раз піддавали тортурам на очах у безлічі людей, із яких вона виходила неушкодженою з волі Господа Ісуса. Побачивши стільки чудес, багато хто прийняв християнство. Серед них були й почесні громадяни Макарій та Євагрій. Язичники кинули їх у розпечену піч разом зі святою Феодулією та безліччю інших людей, які увірували в Христа. Усі вони прийняли мученицьку смерть із молитвою на вустах і перейшли у вічне життя.
