Наш преподобний отець Аліпій Печерський був вмілим іконописцем і наслідувачем святого Євангеліста Луки. Він не лише зображував святих на іконах, але й втілював їхні добродійства у своїй душі. За князювання Всеволода Ярославича, за порадою преподобних Антонія та Феодосія, його віддали на навчання до грецьких іконописців. Аліпій став свідком чудесного явлення ікони Пресвятої Богородиці в церкві, що зміцнило його в благодатному служінні.
Святий Аліпій, володіючи великим мистецтвом, працював на славу Божу, не вимагаючи винагороди за свої труди. Він постійно оновлював зношені ікони і ділив зароблене на три частини: на оновлення ікон, на милостиню та на потреби монастиря. Його життя було сповнене молитви, смирення та добродійств.
Ігумен Нікон, побачивши добродійства Аліпія, возвів його в ієреї. Святий творив чудеса, зцілюючи хворих, зокрема прокаженого, який, сповідуючись, отримав зцілення через молитву та помазання Аліпія. Він також зцілив сліпорожденого, показуючи Божу силу.
Аліпій зіткнувся з наклепом від двох монахів, які привласнили гроші, призначені для написання ікон. Однак, коли ігумен викликав Аліпія, він виявив, що ікони були написані чудесним чином. Монахи були вигнані за наклеп, а Аліпій прославився як святий.
При кончині святого він передбачив, що ікона, яку не встиг написати, буде готова до свята. І справді, ангел написав ікону за три години, і вона була знайдена на своєму місці. Аліпій спочив 17 серпня, і його тіло було поховане в печері преподобного Антонія.
Таким чином, святий Аліпій залишив після себе спадок добродійств і чудес, прославляючи Бога і зміцнюючи віру людей.
