Священномученик Олександр народився в 1867 році в Волинській губернії. У 1886 році був призначений псаломщиком у церкву Воздвиження Чесного Хреста. У 1891 році прийнятий у Туркестанську єпархію. 8 серпня 1893 року рукоположений у диякона, а 21 лютого 1899 року — у священика. Служив в Олександро-Маріїнській церкві при дитячому притулку. У 1907 році призначений настоятелем Миколаївської церкви у Верному. За свою діяльність нагороджений багатьма нагородами. Отець Олександр служив урочисто, проявляючи ревність до служби. У 1929 році, під тиском оновленців, він почав коливатися у вірі, але покаявся і повернувся до служби.
Священномученик Стефан народився 14 грудня 1880 року у Верному. Закінчив церковноприходську школу у 1895 році. У 1904 році призначений псаломщиком і вчителем співу. У 1909 році рукоположений у диякона, а потім у священика. Служив у польовому військовому госпіталі на фронті. У Миколаївській церкві у Верному став протопресвітером. Отець Стефан жив як монах, пронизаний молитвою. Він запросив отця Олександра жити з ним, і вони почали служити разом. У 1933 році обидва були заарештовані і померли у в'язниці від тифу.
Священномученик Филип народився 6 листопада 1870 року. Закінчив Омську учительську семінарію. У 1898 році рукоположений у диякона, а в 1902 — у священика. Служив у храмах Омської єпархії та у Миколаївській церкві в Алма-Аті. У 1932 році був заарештований з отцем Олександром і отцем Стефаном. Усі троє померли у в'язниці від тифу і були поховані на кладовищі для висланих селян.
