1:1 Павло, апостол Христа Ісуса, з волі Бога, Спасителя нашого й Христа Ісуса, надії нашої,
1:2 до Тимофія, щирого сина за вірою: благодать, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого!
1:3 Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,
1:4 і не звертати уваги на вигадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки, ніж збудування Боже, що в вірі воно.
1:5 Ціль же наказу любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.
1:6 Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомовність,
1:7 вони забажали бути вчителями Закону, та не розуміли ні того, що говорять, ні про що запевняють.
12:13 І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.
12:14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?
12:15 І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.
12:22 І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.
12:23 Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.
12:24 Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
12:25 Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?
12:26 Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?
12:27 Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
12:28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
12:29 І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.
12:30 Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.
12:31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!