Пресвітер
Протоієрей, дворянський радник Петро Іванович Палу́шков народився в 1865 році в місті Володимир у сім'ї священика. У 1892 році закінчив Київську духовну академію і був призначений до Тульської духовної семінарії, де викладав Святе Письмо та психологію. З 1907 року був інспектором семінарії. Дворянський радник Петро Іванович був кавалером орденів Святої Анни та Святого Станіслава. 30 вересня 1917 року став ректором Тульської духовної семінарії. Після революції приміщення духовних навчальних закладів були конфісковані, і семінарія закрилася на початку 1918 року. Протягом двох років викладав в одній зі шкіл Тули.
2 лютого 1921 року був рукоположений в сан священика і призначений настоятелем церкви Дванадцяти Апостолів. 26 березня 1926 року протоієрей Петро Палу́шков був арештований за звинуваченням в антирадянській агітації. У вироку від 10 квітня 1922 року був засуджений до виправно-трудового табору на 3 роки. За амністією термін був скорочений, і він був звільнений. Прихожани вигнали нового священика, і храм повернувся в лоно Православної Церкви.
9 вересня 1937 року протоієрей Петро Іванович Палу́шков знову був арештований. Йому пред'явили звинувачення в керівництві контрреволюційною церковною групою. 19 листопада 1937 року був винесений смертний вирок, і його розстріляли 23 листопада 1937 року.
