Євангеліє від Івана
20:1 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.
20:2 Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!
20:3 Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.
20:4 Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
20:5 І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.
20:6 Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,
20:7 і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...
20:8 Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.
20:9 Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.
20:10 І учні вернулися знову до себе.
10:9 Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
10:10 Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.
10:11 Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.
10:12 А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.
10:13 А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.
10:14 Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
10:15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.
10:16 Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!
До Галатів
2:16 А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!
2:17 Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!
2:18 Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.
2:19 Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.
2:20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.
Євангеліє від Марка
8:34 І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!
8:35 Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.
8:36 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?
8:37 Або що назамін дасть людина за душу свою?
8:38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.
9:1 І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.
2 до Коринтян
9:6 А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!
9:7 Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!
9:8 А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,
9:9 як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!
9:10 А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,
9:11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.
Євангеліє від Матвія
18:23 Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.
18:24 Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.
18:25 А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.
18:26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!
18:27 І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.
18:28 А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!
18:29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!
18:30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.
18:31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.
18:32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
18:33 Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?
18:34 І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
18:35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.
До Євреїв
7:26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,
7:27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.
7:28 Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!
8:1 Головна ж річ у тому, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности,
8:2 що Він Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина.