Пресвітер
Священномученик Олександр Миколайович Бєляков народився 1890 року в Нижньому Новгороді, у родині диякона. Навчався в Нижньогородській духовній семінарії. У 1915 році був висвячений у сан диякона, а через півтора року — у священика. Служив отець Олександр у Свято-Михайлівській єдиновірській парафії села Соколово Макар’євського повіту. Його труди були відзначені церковними нагородами.
У селі Соколово отець Олександр прослужив двадцять років, доки Архангельський храм не був закритий богоборцями. У 1936 році його призначили настоятелем нижегородської Свято-Духівської єдиновірської церкви, де колись служив дияконом його батько.
6 серпня 1937 року отець Олександр був заарештований і поміщений під варту в горьківську в’язницю. Його звинуватили в участі в церковно-фашистській підпільній організації. На єдиному допиті, що відбувся, отець Олександр рішуче відмовився визнати за собою будь-яку провину і не дав свідчень ні на кого з нижегородського духовенства. Списочнику було винесено смертний вирок.
21 вересня 1937 року на невідомому полігоні Горьковського НКВС священик Олександр Бєляков прийняв мученицьку смерть через розстріл.
Залічений до числа святих новомучеників та сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви.
