2 до Коринтян
12:10 Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний.
12:11 Хвалячися, я став нерозумний, до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, бо ні в чому я не залишився позад від найперших апостолів, хоч я й ніщо.
12:12 А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах.
12:13 Що бо є, що ним ви понизилися більше від інших Церков? Хіба те, що я сам тягарем вам не був? Даруйте мені цю провину!
12:14 Ось утретє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягарем, не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки.
12:15 Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші, хоч що більше люблю вас, то менше я люблений.
12:16 Та нехай буде так, тягара я на вас не поклав, але, бувши хитрий, я лукавством від вас брав.
12:17 Чи я використовував вас через когось із тих, кого до вас посилав?
12:18 Ублагав я був Тита, і з ним послав брата. Чи Тит використав вас чим? Хіба ми ходили не в одному дусі? Хіба не одними стопами?
12:19 Чи ви знову не думаєте, що виправдуємось перед вами? Перед Богом, у Христі ми говоримо, а все, любі, на вашу будову!
Євангеліє від Марка
4:10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.
4:11 І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,
4:12 щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!
4:13 І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
4:14 Сіяч сіє слово.
4:15 А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
4:16 Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
4:17 та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
4:18 А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,
4:19 але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.
4:20 А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
4:21 І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?
4:22 Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.
4:23 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
До Ефесян
6:10 Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!
6:11 Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.
6:12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.
6:13 Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.
6:14 Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,
6:15 і взувши ноги в готовість Євангелії миру.
6:16 А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.
6:17 Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.
Євангеліє від Луки
12:2 Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
12:3 Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
12:4 Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
12:5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!
12:6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
12:7 Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
12:8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.
12:9 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
12:10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
12:11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,
12:12 Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
1:39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.
1:40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.
1:41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,
1:42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
1:43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
1:44 Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!
1:45 Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!
1:46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
1:47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
1:48 що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
1:49 бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,
1:56 І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.
10:38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.
10:39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.
10:40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.
10:41 Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
10:42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...
11:27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!
11:28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!
До Филип'ян
2:5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
2:6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,
2:7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,
2:8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...
2:9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,
2:10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,
2:11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!
