Євангеліє від Івана
20:11 А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.
20:12 І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...
20:13 І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...
20:14 І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...
20:15 Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!
20:16 Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!
20:17 Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!
20:18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...
17:1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
17:2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.
17:3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.
17:4 Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.
17:5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
17:6 Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово.
17:7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,
17:8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
17:9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!
17:10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.
17:11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
17:12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.
17:13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.
1 до Коринтян
1:10 Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!
1:11 Бо стало відомо мені про вас, мої браття, від Хлоїних, що між вами суперечки.
1:12 А кажу я про те, що з вас кожен говорить: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів.
1:13 Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'ятий за вас? Чи в Павлове ім'я ви христились?
1:14 Дякую Богові, що я ані одного з вас не христив, окрім Кріспа та Гая,
1:15 щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у ймення своє.
1:16 Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.
1:17 Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Євангелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.
1:18 Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!
Євангеліє від Матвія
14:14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.
14:15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
14:16 А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!
14:17 Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.
14:18 А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.
14:19 І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.
14:20 І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...
14:21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.
14:22 І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
До Євреїв
13:7 Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру.
13:8 Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!
13:9 Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив.
13:10 Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить,
13:11 бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором,
13:12 тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою.
13:13 Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо,
13:14 бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!
13:15 Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.
13:16 Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.
