1:39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.
1:40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.
1:41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,
1:42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
1:43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
1:44 Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!
1:45 Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!
1:46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
1:47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
1:48 що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
1:49 бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,
1:56 І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.
1:24 А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
1:25 Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!
1:26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,
1:27 до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.
1:28 І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
1:29 Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
1:30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
1:31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
1:32 Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.
1:33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
1:34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...
1:35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
1:36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
1:37 Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
1:38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.
24:36 А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець.
24:37 Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського.
24:38 Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу,
24:39 і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і прихід Сина Людського.
24:40 Будуть двоє на полі тоді, один візьметься, а другий полишиться.
24:41 Дві будуть молоти на жорнах, одна візьметься, а друга полишиться.
24:42 Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш.
24:43 Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій сторожі прийде злодій, то він пильнував би, і підкопати свого дому не дав би.
24:44 Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!
24:45 Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них?
24:46 Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
24:47 Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його.
24:48 А як той злий раб скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти,
24:49 і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями,
24:50 то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.
24:51 І він пополовині розітне його, і визначить долю йому з лицемірами, буде плач там і скрегіт зубів!
25:1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
25:2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
25:3 Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
25:4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
25:5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
25:6 А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
25:7 Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
25:8 Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
25:9 Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
25:10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
25:11 А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
25:12 Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
25:13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
25:14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
25:15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
25:16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
25:17 Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
25:18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
25:19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
25:20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
25:21 Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
25:22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
25:23 казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
25:24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
25:25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
25:26 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
25:27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
25:28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
25:29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
25:30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
25:31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
25:32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
25:33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
25:34 Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
25:35 Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
25:36 Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.
25:37 Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
25:38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
25:39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?
25:40 Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
25:41 Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
25:42 Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,
25:43 мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.
25:44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?
25:45 Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
25:46 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.
26:1 І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
26:2 Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.
