Послання Якова
3:1 Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.
3:2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.
3:3 От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
3:4 От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.
3:5 Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!
3:6 І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.
3:7 Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,
3:8 та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!
3:9 Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
3:10 Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!
Євангеліє від Марка
11:11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.
11:12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.
11:13 І, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фіґи була.
11:14 І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули.
11:15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.
11:16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
11:17 І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників!
11:18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його.
11:19 А як пізно ставало, вони поза місто виходили.
11:20 А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
11:21 І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!
11:22 А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!
11:23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!
Дії Апостолів
19:1 І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,
19:2 та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!
19:3 І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.
19:4 І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса.
19:5 Як почули ж оце, то христились вони в Ім'я Господа Ісуса.
19:6 А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!
19:7 А всіх їх було чоловіка з дванадцять.
19:8 А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.
Євангеліє від Івана
1:29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!
1:30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
1:31 І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився.
1:32 І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
1:33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.
1:34 І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!
