Послання Якова
2:1 Брати мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
2:2 Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й бідар у вбогім вбранні,
2:3 і ви поглянете на того, хто в шаті блискучій, і скажете йому: Ти сідай вигідно отут, а бідареві прокажете: Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм,
2:4 то чи не стало між вами поділення, і не стали ви злодумними суддями?
2:5 Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
2:6 А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?
2:7 Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь?
2:8 Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре.
2:9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці.
2:10 Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.
2:11 Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбства, також наказав: Не вбивай. А хоч ти перелюбства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Закону.
2:12 Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені законом волі.
2:13 Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
Євангеліє від Марка
12:1 І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
12:2 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів.
12:3 Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим.
12:4 І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили.
12:5 Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали.
12:6 І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого!
12:7 А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!
12:8 І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...
12:9 Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.
12:10 Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
12:11 Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.
12:12 І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
Дії Апостолів
6:8 А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда.
6:9 Тому дехто повстав із синагоги, що зветься лібертинська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікії та з Азії, і зачали сперечатись із Степаном.
6:10 Але встояти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив.
6:11 Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули, як він богозневажні слова говорив на Мойсея та Бога.
6:12 І людей попідбурювали, і старших та книжників, і, напавши, схопили його, і припровадили в синедріон.
6:13 Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей богозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону.
6:14 Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які передав нам Мойсей.
6:15 Коли всі, хто в синедріоні сидів, на нього споглянули, то бачили лице його, як лице Ангола!
7:1 Запитав тоді первосвященик: Чи це так?
7:2 Степан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Харані,
7:3 і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу.
7:4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете тепер.
7:5 Та спадщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.
7:47 І Соломон збудував Йому дім.
7:48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
7:49 Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?
7:50 Хіба не рука Моя все це створила?...
7:51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
7:52 Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
7:53 ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...
7:54 Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...
7:55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
7:56 і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...
7:57 Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
7:58 І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.
7:59 І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...
7:60 Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...
Євангеліє від Матвія
21:33 Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
21:34 Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.
21:35 Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.
21:36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.
21:37 Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.
21:38 Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!
21:39 І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
21:40 Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?
21:41 Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.
21:42 Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!