Євангеліє від Матвія
6:1 Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
6:2 Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
6:3 А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,
6:4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
6:5 А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
6:6 А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
6:7 А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.
6:8 Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!
6:9 Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,
6:10 нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
6:11 Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.
6:12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
6:13 І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.
5:14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
5:15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
5:16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
5:17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.
5:18 Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.
5:19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.
До Євреїв
11:8 Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
11:11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
11:12 Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.
11:13 Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.
11:14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.
11:15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.
11:16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.
4:14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!
4:15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.
4:16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.
5:1 Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,
5:2 і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.
5:3 І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.
5:4 А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.
5:5 Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
5:6 Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
Євангеліє від Марка
10:23 І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!
10:24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
10:25 Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!
10:26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?
10:27 Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!
10:28 А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
10:29 Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,
10:30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.
10:31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.
10:32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:
9:33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?
9:34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.
9:35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!
9:36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
9:37 Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!
9:38 Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.
9:39 А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.
9:40 Хто бо не супроти нас, той за нас!
9:41 І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!
