Ікона з пасічного воску, виготовлена вручну з великою увагою до деталей. Завдяки додаванню ладану під час виготовлення, ікона випромінює легкий аромат, що асоціюється з умиротворюючою атмосферою церковних приміщень.
Дивовижний Мандильон (від грец. μανδύλιον "тканина, рушник") або Спас Нерукотворний — один із нерукотворних образів, через який Ісус Христос здійснив одне зі своїх численних див. В Едесі, у Месопотамії, жив цар Авгар, який страждав від неуліковної хвороби — проказу. Його секретар і живописець Ананія, який мандрував по Юдеї, почув про Христа і повідомив про це своєму господарю. Той передав живописцю листа до Боголюдини з проханням відвідати і вилікувати його. Христос відмовився поїхати до царя, проте не відмовив йому в допомозі.
Згідно з традицією, Мандильон — це тканина, на якій Христос дозволив відбитися Своєму образу і яку потім відправив Авгарю, після чого той був вилікований. Мандильон з того часу зберігався в Едесі як велика святина.
У 949 році Едеса була осаджена військами Романа I Лакапіна. В обмін на укладення миру, містяни погодилися видати нерукотворний образ.
Святий Мандильон прибув до передмість Константинополя Влахерни вдень 15 (28) серпня, а наступного дня, 16 (29) серпня, відбулася велика піша процесія, з відповідними пошанами перенесла Мандильон до храму Святої Софії, щоб освятити місто і його мешканців. Там образ перебував протягом деякого часу, після чого був перенесений і постійно знаходився у храмі імператорського палацу аж до IV хрестового походу 1204 року, коли латинці викрали святу реліквію. Незабаром після цього вона була втрачена.
16 (29) серпня наша Церква святкує явлення святого Мандильона у Константинополі. В церковному календарі це свято увійшло під назвою "Перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образа Господа нашого Ісуса Христа".
