Пресвітер
Священномученик Василь Васильович Покровський народився 26 липня 1875 року в селі Голоперово Переславського повіту Володимирської губернії в благочестивій родині диякона. Закінчивши Володимирську духовну семінарію, він одружився з Клавдією Петрівною Соколовою, дочкою священика, і незабаром був висвячений у сан ієрея. У їхній родині народилося троє дітей — син і дві дочки. Своє пастирське служіння отець Василій розпочав у Микільському храмі села Гольцово. Пізніше, у 1930-х роках, він став настоятелем Христорождественської церкви в селі Пусте Різдво, яке нині належить до Сергієво-Посадського району Московської області. Отець Василій відрізнявся скромним, тихим і сором’язливим характером, але при цьому залишався твердим у вірі.
У роки радянських гонінь на Церкву родина священика зазнала важких випробувань. У 1929 році їх розкуркулили, радянська влада повністю конфіскувала їхній будинок і майно. Незважаючи на постійні погрози та тиск з боку влади, отець Василій не залишив Божого престолу і продовжував ревно відправляти богослужіння у своїй парафії.
6 листопада 1937 року, у день святкування ікони Божої Матері «Радість усіх скорботних», отець Василій був заарештований співробітниками НКВС прямо в храмі під час святкової служби. Його ув’язнили в тюрмі міста Загорська, яке сьогодні носить історичну назву Сергієв Посад. Священика звинуватили в систематичній контрреволюційній та антирадянській агітації. Під час допитів він проявив справжню християнську мужність, відмовився визнати себе винним і нікого не зрадив.
14 листопада 1937 року судова трійка при УНКВД по Московській області засудила пресвітера до найвищої міри покарання — розстрілу. Через 2 дні, 16 листопада 1937 року, вирок було виконано на Бутовському полігоні під Москвою, де тіло святого поховали в безіменній загальній могилі. Ювілейним Архієрейським Собором Російської Православної Церкви 20 серпня 2000 року ієрей Василій Покровський був зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російської Церкви. Пам’ять про нього вшановується в день мученицької кончини 16 листопада, а також у Соборах новомучеників, Володимирських і Бутовських святих.
