Пресвітер
Священномученик Василій народився 31 грудня 1885 року в селі Лобаново Московського -го повіту Московської губернії в родині священика Іоанна Озерєцковського. Василь Іванович здобув освіту в Московській Духовній семінарії. З 1904 року він служив псаломщиком у московському Покровському соборі та вчителем у Московській Зача -тьєвській церковно-парафіяльній школі, а з 1908-го – псаломщиком у Покровській церкві в селі Локотне Звенигородського повіту. У 1915 році він був направлений служити в храм Різдва Богородиці в селі Руднево Верейського повіту.
У 1920 році Василь Іванович був висвячений у сан диякона, а в тому ж році — у сан священика до храму Смоленської ікони Божої Матері в селі Рижково неподалік від Наро-Фомінска.
У 1921 році він був переведений до храму святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова в село Іринське Подільського повіту. З початку тридцятих років до свого арешту в 1937 році отець Василій служив у храмі Різдва Богородиці в селі Івано -Теремця Михневського району Московської області.
5 жовтня 1937 року отець Василій був заарештований і ув'язнений у місті Каші -ре за звинуваченням «у поширенні контрреволюційної наклепу про керівників ВКП (б) і радянської влади та в активній обробці колгоспників в релігійному дусі».
Винним у пред'явлених йому звинуваченнях священик себе не визнав.
17 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила отця Василія до розстрілу. Священик Василій Озерєцковський був розстріляний 21 жовтня 1937 року і похований у безіменній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
