Митрополит
Святий Василій Острозький (у миру Стоян Йованович) народився 28 грудня 1610 року в селі Мрконічі в Холмській землі — нинішній Герцеговині, у небагатій родині. З дитинства Стоян мав добру пам’ять, був добрим і благочестивим.
Освіту розпочав з навчання у настоятеля монастиря Завала, ієромонаха Серафима, після чого був відправлений до монастиря Тврдош, де прийняв постриг з ім'ям Василій, на честь святителя Василія Великого. Незабаром преподобний був удостоєний дияконського, а потім і священицького сану.
У той час у західних православних землях посилювався латинський вплив. Єзуїти, надіслані папою з Риму на приморські, чорногорські та герцеговинські землі, використовуючи скрутне становище православних християн, які мучилися під владою мусульман, хотіли навернути їх до латинської єресі та підпорядкувати папській владі. Святий Василій був затятим прихильником Православ'я.
Він здійснив подорож на Русь, звідки привіз багаті дари, а також згодом зміг відновити багато храмів, що перебували в запустінні, відкрити школи при монастирях і парафіяльних церквах. Ці труди святого Василія викликали обурення герцеговинських потурченців та агентів латинської унії, які шукали можливості розправитися з ним. Незабаром преподобний вирушив на Афон, по дорозі відвідуючи інші монастирі. Після повернення заїхав до Печі до патріарха Паїсія, який хіротонізував святого Василія в єпископи, призначивши його митрополитом Требінським з кафедрою в монастирі Тврдош. Через турецькі гоніння на християн святитель Василій переніс кафедру в Оногошт (сучасний Нікшич, Чорногорія).
Владика прагнув молитовного усамітнення і деякий час жив у монастирі Жупа, потім переїхав до монастиря Острог. Його працями Острозька печера перетворилася на справжню обитель. Незважаючи на опір з боку влади, святий продовжував будувати та відновлювати зруйновані храми. Останні 15 років свого життя святий провів у печерній келії монастиря.
26 квітня 1671 року віддав душу Господу. Похований під церквою Введення в храм Пресвятої Богородиці під джерелом, що стікає зі стін печери.
Після того, як святий з’явився уві сні кільком ченцям, його тіло підняли нагору й поховали в раці у Введенській церкві. Через побоювання розграбування мощі святого Василія Острозького кілька разів перепоховали. Під час Другої світової війни святі мощі сховали в печері на березі річки Зети. У 1927 та 1962 роках мощі були переодягнені.
Наразі рака святителя Василія Острозького знаходиться в печерній церкві монастиря Острог, частина мощей зберігається в металевому ковчезі в старій православній церкві на честь святого Луки в Которі (Чорногорія).
