Пресвітер
Священномученик Василій народився 11 квітня 1870 року в селі Ключі Керенського повіту Пензенської губернії в родині священика. У 1890 році закінчив Пензенську духовну семінарію. Одружився, його сім’я складалася з дружини Юлії Яківни та трьох дочок. У 1890 році Василій Олександрович був призначений псаломщиком і вчителем церковно-парафіяльної школи. У 1891 році він був висвячений у сан священика до храму в селі Ільміно Гордищенського повіту Пензенської губернії.
У 1911 році отця Василія призначили настоятелем собору в фортеці Свіаборг у Фінляндії, і в тому ж році митрополитом Московським Володимиром (Богоявленським) він був возведений у сан протоієрея. У 1918 році громада храму преподобного Харитона Сповідника в Москві звернулася до священноначання з проханням призначити в цей храм протоієрея Василія, і прохання було задоволено. У 1921 році протоієрей Василій був нагороджений палією, а в 1923 році Патріарх Тихон нагородив його митрою.
Навесні 1937 року, у зв'язку з арештом настоятеля Богоявленського дорогомиловського собору в Москві протоієрея Олександра Лебедєва, протоієрей Василій був призначений настоятелем собору і прослужив тут до арешту.
Священномученик Олександр народився 30 травня 1886 року в селі Спаському Московського повіту Московської губернії в родині священика. Закінчив Московську духовну семінарію і був висвячений на священика. До 1929 року служив у храмах Московської області. У 1929 році отець Олександр був заарештований за те, що не зміг сплатити призначений йому сільрадою податок, і засуджений до одного року ув’язнення. Отець Олександр подав скаргу на несправедливий вирок, був виправданий і звільнений. Після цього він поїхав до Москви і служив у різних храмах міста, з 1934 року — у Богоявленському дорогомилівському соборі.
11 грудня 1937 року було заарештовано весь причт московського кафедрального Богоявленського собору в Дорогомилові, зокрема настоятеля собору протоієрея Василія (Ягодіна) та священика Олександра Буравцева.
20 грудня 1937 року трійка НКВС засудила священиків Василія та Олександра до розстрілу. 22 грудня 1937 року протоієрей Василій Ягодин і священик Олександр Бурацев були розстріляні та поховані в безіменній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
