Пресвітер
11 грудня 1937 року був арештований увесь клір московського кафедрального Богоявленського собору в Дорогомилові, в тому числі настоятель собору протопресвітер Василь Ягодін та священик Олександр Бурацев.
Священномученик Василь народився 11 квітня 1870 року в селі Ключі Керенського повіту Пензенської губернії в родині священика Олександра Ягодіна. У 1890 році закінчив Пензенську духовну семінарію. Одружився, його сім'я складалася з дружини Юлії Яківни та трьох дочок. У 1890 році Василь Олександрович був призначений псаломщиком і вчителем церковно-парафіяльної школи. У 1891 році він був рукоположений у сан священика до храму в селі Ільміно Гордищенського повіту Пензенської губернії. У 1895 році отець Василь був призначений військовим священиком у укріплення Чикишляр Закавказької області, а в 1904 році — священиком 221-го піхотного Троїце-Сергіївського полку в Москві та благочинним 56-ї піхотної дивізії.
У 1911 році отця Василя призначили настоятелем собору в фортеці Свіаборг у Фінляндії, і в тому ж році митрополитом Московським Володимиром (Богоявленським) він був возведений у сан протопресвітера. У 1918 році громада храму преподобного Харитона Сповідника в Москві звернулася до священноначалля з проханням призначити в цей храм протопресвітера Василя, і прохання було задоволене. У 1921 році протопресвітер Василь був нагороджений паллією, а в 1923 році Патріарх Тихон нагородив його митрою.
Навесні 1937 року, у зв'язку з арештом настоятеля Богоявленського дорогомилівського собору в Москві протопресвітера Олександра Лебедєва, протопресвітер Василь був призначений настоятелем собору і прослужив тут до арешту. На допитах протопресвітер Василь не визнав себе винним.
20 грудня 1937 року трійка НКВД засудила священиків Василя та Олександра до розстрілу. 22 грудня 1937 року протопресвітер Василь Ягодін та священик Олександр Бурацев були розстріляні та поховані в безвісній загальній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
Священномученик Олександр народився 30 травня 1886 року в селі Спаському Московського повіту Московської губернії в родині священика Сергія Бурацева. Закінчив Московську духовну семінарію і був рукоположений у сан священика. До 1929 року отець Олександр служив у храмах Московської області. У 1929 році отець Олександр був арештований за те, що не зміг виконати призначений йому сільрадою податок — здати п’ятнадцять пудів вівса. За це він був засуджений до одного року ув’язнення. Отець Олександр подав скаргу на несправедливий вирок, був виправданий і звільнений. Після цього він переїхав до Москви і служив у різних храмах міста, з 1934 року — у Богоявленському дорогомилівському соборі. Коли його арештували, він не визнав себе винним.
