Диякон
Священномученик диякон Сергій Миколайович Астахов народився 5 червня 1877 року в Москві в родині робітника. Він закінчив народну школу і з 1893 року співав у духовному хорі. Сергій Миколайович був одружений з Анною Никифорівною, у їхній родині народилося п’ятеро дітей. У грудні 1920 року єпископ Богородський Ніканор висвятив його на стихаря, після чого він служив псаломщиком у Петропавлівському храмі в Лефортово.
З вересня 1921 року Сергій Миколайович разом із дружиною переїхав до села Троїцьке-Ратманове, яке зараз називається Івашево і розташоване в Ногінському районі Московської області, де почав служити в храмі Животворящої Трійці. 22 січня 1922 року єпископ Никанор висвятив його на диякона. Отець Сергій мешкав разом із дружиною в невеликій цвинтарній сторожці біля Іверської церкви, а діти, які на той час вже подорослішали, створили власні сім’ї й мешкали окремо. Іноді його запрошували служити в розташованому неподалік Петропавлівському храмі селища Обухово.
Під час масових сталінських репресій, 26 листопада 1937 року, диякон Сергій був заарештований разом із духовенством Обухова за сфабрикованим звинуваченням у контрреволюційній агітації. Незважаючи на тиск слідства, отець Сергій не визнав себе винним. 1 грудня 1937 року «трійка» при НКВС СРСР засудила його до 8 років виправно-трудових таборів.
Свій термін у таборі він відбував у Бамлазі, де від важких умов життя та праці помер 31 грудня 1942 року у віці шістдесяти п’яти років. Постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви диякон Сергій Астахов був зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських.
