Пресвітер
Священномученику Петру (Петру Миколайовичу Богородському) судилося народитися в 1878 році в селі Ільїнське-на-Югу в родині диякона. У 1926 році він був рукоположений у священники до Сохотського жіночого монастиря, а після його закриття переведений у село Федоринське. Отче Петре активно боровся з поширенням обновленської єресі, за що три роки провів у північному засланні, де ледь не помер від голоду та тифу. Повернувшись, він служив священником у селі Давидовське, а потім в Успенській церкві в місті Пошехоні. За активну протидію обновленству отець Петро був заарештований у 1936 році, звинувачений в “організації контрреволюційної групи, проведенні нелегальних зборів, протидії зняттю дзвонів, допомозі засланої духовенству.” Його засудили до восьми років ув’язнення, а в 1938 році він прийняв мученицьку смерть у Севвостлазі на Далекому Сході в бухті Ногаєво.
